Scrigroup - Documente si articole

Username / Parola inexistente      

Home Documente Upload Resurse Alte limbi doc  

CATEGORII DOCUMENTE





BulgaraCeha slovacaCroataEnglezaEstonaFinlandezaFranceza
GermanaItalianaLetonaLituanianaMaghiaraOlandezaPoloneza
SarbaSlovenaSpaniolaSuedezaTurcaUcraineana

БудівництвоЕлектроннийМедицинаОсвітаФінансигеографіяекономіказаконодавство
косметикамаркетингматематикаполітикаправопсихологіярізнийсоціологія
технікауправлінняфізичнийхарчуванняінформаціюісторія

Банківський прибуток, його економічний зміст

Фінанси

+ Font mai mare | - Font mai mic







DOCUMENTE SIMILARE

Trimite pe Messenger

Банківський прибуток, його економічний зміст



Прибуток є головною метою діяльності банків. Саме він забезпечує формування фондів і резервів на випадок непередбачуваних збитків, можливих у банківській справі; стимулює діяльність управлінського персоналу щодо вдосконалення роботи банку, зниження витрат та підвищення конкурентоспроможності [1, с.267].

Одержання прибутку є обовязковою умовою розширеного відтворення в банку, однією з головних умов самофінансування та укріплення конкурентоспроможності банку.

Значення прибутку загальновизнане, але значення банківського прибутку значно ширше, ніж прибуток інших учасників процесу відтворення, оскільки в ньому зацікавлені значні групи населення, підприємства та держава [2, с.53]. Так, держава зацікавлена у збільшенні частини прибутку, яка оподатковується. Акціонери банку зацікавлені в прибутку як нормі доходу на вкладений капітал. Працівники банку зацікавлені в збільшенні прибутку, що дасть можливість банку спрямовувати додаткові ресурси на матеріальне заохочення, соціальні виплати, соціальний розвиток. Позичальники не прямо зацікавлені в достатності банківського прибутку: кредитна діяльність банку залежить від достатності капіталу, а прибуток, у свою чергу, є основним внутрішнім джерелом його поповнення. Обсяг прибутку в цілому по банківській системі забезпечує її надійність, гарантує безпеку вкладів і наявність джерел кредитування, від яких залежать споживачі банківських послуг [3, с.289].

Досліджуючи сутність прибутку як економічної категорії нами визначено, що більшість вчених [8, 9, 10] єдині у своєму підході та розглядають прибуток як частину додаткової вартості продукту, що реалізується фірмою, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції. Додатковий продукт це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку.

Поддерьогін І.О. розглядає прибуток у трьох аспектах:

1)     прибуток як вираження результату фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання та винагорода за підприємницький ризик;

2)     прибуток як вираження ефективності управління операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю субєкта господарювання;

3)     прибуток як джерело самофінансування (при цьому чистий прибуток розглядається як найдешевше джерело фінансування потреби підприємства у капіталі і посідає основне місце у так званій ієрархії фінансування) [11, с.122-123].

Захарова Ю.В. наголошує, що роль прибутку банку в умовах переходу до ринкової економіки велика і полягає в наступному:

1) прибуток головна мета підприємницької діяльності;

2) прибуток база економічного розвитку держави;

3) прибуток критерій ефективності конкретної виробничої діяльності;

4) прибуток основне внутрішнє джерело формування фінансових ресурсів, яке забезпечить розвиток банка;

5) прибуток головне джерело збільшення ринкової вартості банка;

6) прибуток важливе задоволення соціальних потреб суспільства;

7) прибуток основний захисний механізм від загрози банкрутства банка [5, с.80].

У світовому досвіді ведення банківської справи напрацьований значний спектр визначень категорії прибутку банку, але одностайної точки зору щодо визначення даного поняття ще не вироблено.

Так, Салила С.Я. та Дацій Н.В. відмічають, що прибуток це перевищення доходів від діяльності банку над сумою витрат; формується на мікрорівні. Прибуток містить фінансові результати різних видів діяльності. Він формує одне із джерел сплати податків і поповнює джерела формування фінансових ресурсів [12, с.171].

В економічній енциклопедії зазначене наступне визначення категорії: Прибуток перетворена, похідна форма додаткової вартості, яка з кількісного аспекту є різницею між ціною продажу товару і витратами капіталу на її виробництво [14, с.50].



Висвітлюючи питання управління прибутком банку, Сало І.В. та Криклій О.А. відмічають, що прибуток це виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик виконання підприємницької діяльності і є різницею між сукупним доходом та сукупними витратами в процесі виконання цієї діяльності [1, с.268].

Проаналізувавши істотні моменти у наведених визначеннях, доходимо до висновку, що найбільш повно і точно розкриває сутність категорії прибутку останнє визначення, так як характеризує його з усіх аспектів.

Сутність прибутку як обєкту обліку визначається у відповідних нормативних актах. Так, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати прибуток сума, на яку доходи перевищують повязані з ними витрати [15]. Аналогічно прибуток трактується і у Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України [16].

Отже, формування прибутку банку визначається специфікою його як підприємства, а також діючою системою обліку і звітності. Методику розрахунку прибутку банку в залежності від виду обліку і звітності можна представити у додатку А.

Прибуток банку має достатньо широку класифікацію залежно від ряду ознак (рис. 1.1).


Рисунок 1.1 Класифікація прибутку банку

Банківська діяльність це комплекс взаємоповязаних господарських процесів, які залежать від численних факторів. Відтак обсяг сформованого прибутку та рівень прибутковості визначається як внутрішніми (ендогенними), так і зовнішніми (екзогенними) факторами [17], [4], [3]. На сьогоднішній день ще не склалася чітка класифікація факторів, що впливають на формування прибутку банку. На думку Осташ С., доцільною є класифікація, коли фактори поділяються на внутрішні і зовнішні, які, в свою чергу, відповідно складаються з соціальних та економічних, ринкових та адміністративних.

Соціальні фактори це фактори, які забезпечують якісне обслуговування клієнтів за рахунок ефективної роботи персоналу (підвищення кваліфікації персоналу, поліпшення умов праці, життя працівників банку). До економічних факторів належать удосконалення банківських технологій, зменшення ризику діяльності, підвищення ефективності використання банківських ресурсів та інше.

Адміністративні фактори виражаються впливом державного регулювання, податкова система, фінансова та грошово-кредитна політика НБУ. До ринкових факторів відносять фазу економічного розвитку країни, рівень конкуренції на ринку, попит i пропозиція на кредит, ціна на кредитні ресурси, рівень довіри населення до банківської системи та рівень їх доходів, структура ринку та інше [3, с.296].




Ефективна робота банку суттєво залежить від політики, якою він керується при виборі концепції власного розвитку, від характеру його діяльності, продукту, який він пропонує, ринку (видів кредиту, спектра платних послуг тощо). Це так звані внутрішньобанківські економічні фактори.

В узагальненому вигляді класифікація факторів формування банківського прибутку наведена на рис. 1.2.



Рисунок 1.2 Фактори максимізації банківського прибутку [18, с.48]

Щодо впливу на фінансову стійкість і результативну роботу банку, то визначальними внутрішніми факторами є концепція його розвитку та внутрішня економічна політика. Вони мають обумовлювати такий розподіл активів та формування пасивів, який би забезпечував достатній ступінь надійності, достатній ступінь ліквідності, достатній рівень рентабельності.

Особливе значення для успішної діяльності банку має фаза економічного циклу, в якій перебуває країна. У період кризи в цілому знижуються доходи субєктів економічної діяльності, відносно і навіть абсолютно скорочуються масштаби прибутку підприємств, у тому числі і банків (унаслідок погіршення структури розміщення активів). Усе це призводить до зниження ліквідності та надійності. Відтак у період кризи зростає кількість неплатежів, а отже, і кількість банкрутств банків.

Фінансова стійкість і рівень прибутковості банків залежить також від загальноекономічної стабільності, що особливо відчутно впливає на діяльність вітчизняних банків. На жаль, одним із найнесприятливіших факторів, які дестабілізують фінансове становище в Україні, є інфляція.








Politica de confidentialitate

DISTRIBUIE DOCUMENTUL

Comentarii


Vizualizari: 2530
Importanta: rank

Comenteaza documentul:

Te rugam sa te autentifici sau sa iti faci cont pentru a putea comenta

Creaza cont nou

Termeni si conditii de utilizare | Contact
© SCRIGROUP 2019 . All rights reserved

Distribuie URL

Adauga cod HTML in site