Scrigroup - Documente si articole

Username / Parola inexistente      

Home Documente Upload Resurse Alte limbi doc  

CATEGORII DOCUMENTE




BulgaraCeha slovacaCroataEnglezaEstonaFinlandezaFranceza
GermanaItalianaLetonaLituanianaMaghiaraOlandezaPoloneza
SarbaSlovenaSpaniolaSuedezaTurcaUcraineana

БудівництвоЕлектроннийМедицинаОсвітаФінансигеографіяекономіказаконодавство
косметикамаркетингматематикаполітикаправопсихологіярізнийсоціологія
технікауправлінняфізичнийхарчуванняінформаціюісторія

Специфічна профілактика і терапія інфекційних захворювань

Медицина

+ Font mai mare | - Font mai mic






DOCUMENTE SIMILARE

Trimite pe Messenger

Тема: Специфічна профілактика і терапія інфекційних захворювань.

Лікувальні, профілактичні та діагностичні імунологічні препарати.


Актуальність теми: використання специфічних імунологічних препаратів в практичній інфектології є одним з найбільш ефективних засобів діагностики, лікування і профілактики багатьох інфекційних захворювань і ускладнень. Принципи виготовлення імунологічних препаратів, правила їх використання, механізм дії та запобігання ускладенень необхідно знати кожному лікарю незалежно від спеціальності.

Мета (загальна): Уміти грамотно використовувати в медичній практиці діагностичні, профілактичні та лікувальні імунологічні препарати.

Конкретні цілі Вихідний рівень

Уміти:

1. Уміти розрізнювати імунологічні препарати по їх практичному призначенню. Знати принципи їх виготовлення.

1. Уміти поставити реакцію непрямої гемаглютинації (РНГА) з метою діагностики інфекційного захворювання (кафедра мікробіології, попередні заняття).

2. Знати загальні принципи діаностики, специфічної терапії та профілактики інфекційних захворювань і ускладень.

Теоретичні питання:

1.                             Принципи на яких грунтується використання імунологічних препаратів з діагностичною, лікувальною та профілактичною метою.

2.                             Принципи вакцинопрофілактики. Щеплення календарні та по епідеміологічним показанням.

3.                             Різновиди вакцин, які використовуються з профілактичною метою, принципи приготування, механізм дії:

        вакцини живі, вбиті, хімічні, анатоксини;

        вакцини субодиничні, рекомбінантні, антиідіотипічні.

4.                             Принципи вакцинотерапії, приклади .

5.                             Алергени, практичне застосування.

6.                             Лікуальні імунні сироватки (антитоксичні) та імуноглобуліни: приготування, титрування, застосування. Профілактика ускладень.

7.                             Діагностичні імунні сироватки (аглютинуючі, гемолітичні, преципітуючі, противірусні, люмінісцентні), приготування, титрування, принципи застосування.

8.                             Моноклональні антитіла: приготування, застосування.

9.                             Діагностикуми, антигени: приготування, застосування з метою серодіагностики.

При підготовці до заняття користуйтеся літературою:

1.            Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник/ под ред. А.А. Воробьева. М.: МИА, 2004. С.294 - 309.

2.            Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М.: МИА, 2001. С.337 - 349.

3.            Ярилин А.А. Основы иммунологии: Учебник. М.: Медицина, 1999. С. 543 - 564.

4.            Коротяев А.И., Бабичев С.А.. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С-Пб, 2002. С. 225 - 228.

5.            Поздеев О.К. Медицинская микробиология. / Под ред. акад. РАМН В.И. Покровского. М.: ГОЭТАР-МЕД, 2001. С. 236 - 250.

6.            Климнюк С.І., Ситник І.О., Твирко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. С.160 - 171.

7.            Якобисяк М. Імунологія /Переклад з польської за ред. проф. В.В. Чопяк. Вінниця:Нова книга, 2004. С. 85 95, 410 - 425.

8.            Пособие по медицинским иммунобиологическим препаратам/Составители К.М. Синяк, Т.Р. Жарко, О.М. Венер. К.: Здоровя, 1992. 272 с.

ПРАКТИЧНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Вивчити і описати імунологічні препарати з демонстрації в протоколі.

ДЕМОНСТРАЦІЯ

Перелік захворювань, для профілактики яких використовуються живі (атенуйовані) вакцини:


  1. Туберкульоз
  2. Поліомієліт
  3. Кір
  4. Епідемічний паротит
  5. Краснуха
  6. Бруцельоз
  7. Грип
  8. Сибірка
  9. Чума
  10. Туляремія
  11. Жовта лихоманка
  12. Ку-лихоманка
  13. Натуральна віспа
  14. Висипний тиф


Перелік захворювань, проти яких використовуються вбиті (інактивовані) вакцини:


  1. Кашлюк
  2. Грип
  3. Сказ
  4. Холера
  5. Гепатит А
  6. Лепра
  7. Лептоспіроз
  8. Бруцельоз
  9. Гонорея
  10. Висипний тиф
  11. Аутовакцини

Перелік захворювань, проти яких використовують як вакцини - анатоксини:


  1. Дифтерія
  2. Правець
  3. Ботулізм
  4. Газова анаеробна інфекція
  5. Стафілококова інфекція
  6. Холера

Захворювання, проти яких використовуються хімічні вакцини:


  1. Черевний тиф
  2. Менінгококова інфекція
  3. Гемофільна інфекція
  4. Грип.

Календар щеплень.

Більшість календарних вакцинних препаратів застосовуються для профілактичної імунізації в перші роки життя, тому що деякі інфекційні захворювання найбільш важко протікають і частіше уражують дітей. Велика кількість вакцин, що вводяться дітям, вимагають раціональної побудови прищеплювального календаря, що є серйозною проблемою охорони здоров'я, розв'язуваної неоднаково в різних країнах. При побудові календаря щеплень враховується епідеміологічний стан, ефективність існуючих вакцин, вікова імунологічна реактивність, тривалість поствакцинального імунітету, небезпека поствакцинальних ускладнень. При встановленні термінів первинної вакцинації враховують захисні можливості організму дитини. Немовля одержує від матері пасивний імунітет, що зв'язаний із широким аспектом захисних антитіл проти різних інфекцій (дифтерія, кір, грип, поліомієліт і ін.). Пасивний імунітет є нетривалим і рівень антитіл знижується через 3 місяці. У немовлят власний синтез антитіл , за винятком IgM, починається з 3-4-х місяців життя. Приймаючи до уваги імунологічні особливості організму, що розвивається, будується віковий календар щеплень.

Терміни імунізації (табл.), прийняті в нашій країні, відрізняються тим, що в перші місяці життя при недостатніх імунологічних можливостях організму дитини роблять його заселення живими вакцинами проти туберкульозу (БЦЖ) і проти поліомієліту. Календар щеплень відкривається вакцинацією проти гепатиту В, туберкульозу, що проводиться незабаром після народження. У віці 3-4 місяців вводять асоційовану вакцину АКДП. Рекомендується встановлення інтервалів між вакцінаціями не менш 2 місяців, щоб звести до мінімуму алергізацію організму і поствакцинальні ускладнення.

Календар профілактичних щеплень

Вік

Щеплення проти

1 день

Гепатиту В

3 день

Туберкульозу

1 місяць



3 місяці

Гепатиту В

Дифтерії, коклюшу, правця

Поліомієліту

4 місяці

Дифтерії, коклюшу, правця

Поліомієліту

5 місяців

Гепатиту В

Дифтерії, коклюшу, правця

Поліомієліту

6 місяців

12 15 місяців

Кору, краснухи, паротиту

18 місяців

Дифтерії, коклюшу, правця

Поліомієліту

3 роки

Поліомієліту

Кору, краснухи, паротиту

6 років

Дифтерії, правця

Поліомієліту

7 років

Туберкульозу

11 років

Дифтерії

14 років

Туберкульозу

Дифтерії, правця

Поліомієліту

15 років

Краснухи (дівчата), паротиту (хлопці)

18 років

Дифтерії, правця

Дорослі

Гепатиту В

Дифтерії, правця

Протипоказаннями для проведення всіх видів щеплень є гострий гарячковий стан. При імунодефіцитних станах не можна проводити щеплення живими вакцинами (БЦЖ, коровою, паротитною, поліомієлітною). При хронічних захворюваннях нервової системи протипоказано вводити живу корову й паротитну вакцини, АКДП і ДП. Заборонено щеплення вакциною БЦЖ осіб із тяжкими формами алергічних захворювань.

Імунізацію населення здійснюють у спеціальних кабінетах профілактичних щеплень, які розміщуюються в поліклініках, дошкільних закладах і школах. У кожному кабінеті повинні бути холодильник для зберігання імунологічних препаратів, стіл, кушетка, шафа для інструментів, шафа з медикаментами для першої допомоги при виникненні післявакцинальних реакцій.

До проведення щеплень допускаються спеціально підготовлені медичні працівники, які ознайомлені з інструкціями із застосування вакцин, технікою їх введення, порядком надання першої допомоги при необхідності. Імунізація проводиться під керівництвом лікаря. Усі вакцини необхідно вводити в організм із дотриманням правил асептики й антисептики. Дільнича медична сестра щомісячно відбирає дітей, яких потрібно імунізувати в наступному місяці, з врахуванням існуючого календаря щеплень.

Лікувально-профілактичні імунні сироватки і імуноглобуліни

Для специфічної терапії і профілактики ряду інфекційних захворювань використовуються препарати, які містять антитіла. З цією метою використовуються сироватки штучно імунізованих тварин (часто коней), або в деяких випадках людей-донорів. В наш час широко використовуються імуноглобуліни, які одержують як гама-глобулінову фракцію імунної сироватки. Імунглобуліни в порівнянні з імунними сироватками містять бІльшу концентрацію антитіл і в них відсутні баластні білки. Тому при введенні їх в організм не буває ускладнень. При використанні імунних сироваток і імуноглобулінів пасивний імунітет створюється в короткий термін і захищає від захворювання навіть в випадку зараження, яке уже відбулось. При внутрішньовенному введенні імуноглобулінів захисний імунітет виникає відразу після інєкції. Після внутрішньомязевого і підшкірного введення імунних сироваток і імуноглобулінів антитіла в крові в захисній концентрації зявляються через 12 24 години.

До недоліків дії імунних сироваток і імуноглобулінів відносяться короткий термін створеного ними пасивного імунітету. Гетерогенні сироватки створюють імунітет на 1 - 2 тижні, гомологічні на 4 5 тижнів. При введенні сироваток можуть виникати ускладення алергічної природи: анафілактичний шок та сироваткова хвороба.

З лікуівальною і профілактичною метою використовуються головним чином антитоксичні сироватки і імуноглобуліни.

Антитоксичні сироватки використовуються для специфічної профілактики тих інфекційних захворювань, збудники яких продукують екзотоксини. В медичній практиці найчастіше використовуються слідуючі антитоксичні сироватки: протидифтерійна, протиправцева, протиботулінічна, протигангренозна. Механізм лікувальної дії цих сироваток полягає в тому, що вони нейтралізують екзотоксини відповідних збудників. Титрують ці сироватки в реакції флокуляції, активність вимірюється в антитоксичних або міжнародних одиницях (АО, МО). Наприклад, за 1 АО протидифтерійної сироватки приймають мінімальну її кількість , яка звязується з одною імуногенною одиницею відповідного анатоксину і викликає початкову (ініціальну) флокуляцію, або на чутливих тваринах нейтралізує 100 Dosis letalis minima дифтерійного токсину. Для специфічної терапії і профілактики дифтерії, правцю, ботулізму і газової гангрени існують також відповідні імуноглобуліни.




Крім того для специфічної терапії і профілактики інших інфекційних захворювань використовуються імуноглобуліни: протистафілококовий, протисибірковий, протилептоспірозний, проти грипу, проти кліщового енцефаліту, проти натуральної віспи, проти сказу, проти поліомієліту і інші.

Діагностичні препарати

При проведенні діагностики інфекційних захворювань широко використовуються імунологічні методи дослідження, які дозволяють з допомогою серологічних реакцій підтвердити клінічний діагноз, а також вид збудника.

Використання цих методів можливо тільки при наявності високоякісних препаратів до яких відносяться антигени, діагностикуми, алергени, діагностичні сироватки і імуноглобуліни.

Проведення серологічних реакцій грунтується на специфічності вказаних препаратів. Тобто з допомогою звісного антигена в сироватці крові виявляються відповідні, специфічні до нього антитіла і навпаки, за допомогою відомих антитіл (діагностичні сироватки) виявляються відповідні (специфічні) антигени.

Діагностикуми і антигени

Доведено, що всі антигени по відношенню до антитіл мають специфічність, тобто антиген взаємодіє тільки з тими антитілами (імунною сироваткою), які синтезивались в орагнізмі під впливом цього антигену.

З цієї закономірності випливає практичний висновок: за допомогою звісного антигена можна виявити відповідні (специфічні) до нього антитіла в досліджувальній сироватці крові. Цей метод одержав назву серологічна діагностика інфекційних захворювань. Антигенами є корпускули (клітини) мікроорганізмів, стандартизована завісь яких називається діагностикум. Антигенами є також специфічні білки, полісахариди, які одержані з клітин мікроорганізмів. В залежності від вмісту розрізняють бактеріальні, рикетсіозні і вірусні діагностикуми.

В практиці широко використовуються еритроцитарні діагностикуми, які готують шляхом адсорбції мікроорганізмів або окремих антигенів на поверхні овечих еритроцитів.

Всі антигени і діагностикуми, включаючи еритроцитарні, використовуються для серологічної діагностики інфекційних захворювань. Антигени використовуються при проведенні реакції звязування комплементу (РЗК), реакції преципітації (РП), імуноферментного аналізу і ін. реакцій.

Діагностикуми використовуються при проведенні реакції аглютинації (на склі і розгорнутої), еритроцитарні діагностикуми при проведенні реакції непрямої (пасивної) гемаглютинації.

Приклади діагностикумів і антигенів, які використовуються в серологічній лабораторії:

        бруцельозний діагностикум (завісь бруцел, вбитих формаліном або нагріванням);

        дизентерійні діагностикуми (Зонне і Флекснера) містять завісь дизентерійних бактерій вбитих формаліном;

        сальмонельозні діагностикуми (завісь відповідних сальмонел, вбитих формаліном);

        черевнотифозні О-, Н-, ОН-діагностикуми;

        еритроцитарний черевнотифозний Vi-діагностикум;

        туляремійний діагностикум (завісь туляремійних бактерій, вбитих формаліном);

        рикетсіозні діагностикуми (завісь рикетсій, вирощених в жовточному мішку курячого ембріона);

        еритроцитарний сальмонельозний О-діагностикум;

        еритроцитарний кашлюшний діагностикум;

        гонококовий антиген;

        розчинний кашлюшний антиген;

        полісахаридний антиген із грибів Candida albicans.

Діагностичні сироватки

Другий компонент імунологічних реакцій антитіла також мають сецифічність, тобто здатність вступати в реакцію, утворювати комплекс тільки з тими антигенами, під впливом яких вони синтезувалися в організмі.

З цього положення випливає, що за допомогою імунних сироваток, які містять звісні по специфічності антитіла можно визначати види антигенів (мікроорганізмів) в серологічних реакціях.

Імунні сироватки, які використовуються для визначення виду інфекційного захворювання називаються діагностичними.

Методи серологічної ідентифікації мікроорганізмів основані на властивості антитіл, які містяться в діагностичних сироватках вибірково зєднуватися з комплементарними антигенами мікроороганізмів.

Діагностичні сироватки одержують шляхом імунізації лабораторних тварин (кроликів) мікробними завісями, суспензіями вірусів, анатоксинами, окремими очищеними антигенами збудників. Імунізацію проводять по спеціальній схемі. Потім тварин обезкровлюють, сироватку відокремлюють від кровяного згустка і визначають титр антитіл в серологічній реакції. Титр антитіл в розгорнутій реакції аглютинації, це найбільше розведення сироватки де відмічається ще позитивна реакція.

Діагностичні сироватки використовуються для:

1.     Експрес-діагностики (індикації) збудника в матеріалі від хворих і в різних обєктах зовнішнього середовища.

2.     Ідентифікації збудника в чистій культурі на заключному етапі бактеріологічного дослідження.

Для експрес-діагностики використовуються мічені (люмінуючі) сироватки, антитіла в яких зєднані (конюговані) з флюорохромом, який дає свічіння під впливом ультрафіолетового проміння. Досліджувальний матеріал фіксують на предметному склі, потім наносять мічену сироватку зі специфічними антитілами і через 30 40 хвилин обережно змивають водою, сушать і мікроскопіюють за допомогою люмінісцентного мікроскопа. Якщо утворився комплекс антитіл з антигеном (мікробом), то в полі зору видно форми, які світяться, наприклад палички збудника.

Приклади люмінуючих (мічених) сироваток:

        люмінуючі протихолерні антитіла уявляють собою мічені флюорохромом гамаглобулінові фракції аглютинуючої О-сироватки;

        люмінуючі протичумні антитіла;

        суха люмінуюча сироватка проти сибірки і ін.

Використовується також метод непрямої люмінісцентної мікроскопії, при якій на препарат на склі спочатку наносять звичайну (не люмінуючу) діагностичну сироватку. Потім змивають нанесену сироватку і наносять мічену антиглобулінову видову сироватку (до гамаглобулінів тварин, яка була використана для одержання діагностичної сироватки). Таким чином одержують комплекс, який складається із антигена, на якому сорбовані нелюмінуючі антитіла, які в свою чергу оточені люмінуючими антитілами, які світяться.

Для непрямої імунолюмінсцентної мікроскопії випускаються люмінуючі антивидові сироватки проти глобулінів-коней, кролика і деяких тварин. Люмінуючі сироватки випускаються в ампулах у вигляді ліофільно висушеного препарата.

З діагностичною метою, в більшості випадків для виявлення специфічних антигенів використовуються преципітуючі сироватки. Реакція преципітації може біти поставлена в преципітаційних пробірках або в гелі. Прикладом класичного методу є реакція Асколі для виявлення сибіркового антигену (іноді чумного, туляремійного, менінгококового), а також визначення видової приналежності кровяної плями в судово-медичній практиці.

Преципітація в гелі використовується для кількісного визначення імуноглобулінів різних класів (IgM, IgG, IgA) в крові і інших біологічних рідинах здорових і хворих людей з метою оцінки стану гуморального імунітету.

Для ідентифікації збудників в чистій культурі на заключному етапі бактеріологічного дослідження використовуються в більшості випадків аглютинуючі сироватки. Приклади таких сироваток:

        аглютинуючі адсорбовані сальмонельозні О- і Н-сироватки;

        аглютинуючі ОВ-сироватки проти ентеропатогенних типів кишкових паличок;

        аглютинуючі холерні О, ОН, Огава і Інаба-сироватки.

Цільові навчальні завдання

1.Використання вакцин з профілактичною метою грунтується головним чином на формуванні в організмі імунної відповіді:

А. Первинної

*В. Вторинної

С. Переважно гуморальної

Д. Переважно клітинної

Е. швидкої та короткочасної

2. Під час обстеження хворого була виявлена недостатня кількість імуноглобулінів. Які з клітин імунної системи їх продукують?

*А. Плазматичні

В. Плазмобласти

С. Т-кілери

Д. Т-супресори

Е. Т-хелпери

3. У хворого з клінічними ознаками первинного імунодефіциту виявлено порушення функції антигенпрезентації імунокомпетентним клітинам.Порушення функціонування яких клітин може бути причиною цього?

А. Т-лімфоцитів

*В. В-лімфоцитів

С. Фібробластів

Д. О-лімфоцитів

*Е. Макрофагів, моноцитів

4. У дитини 5 років діагностовано хворобу Брутона, яка проявляється у важкому перебігу бактеріальних інфекцій, відсутності В-лімфоцитів та плазматичних клітин. Які зміни вмісту імуноглобулінів будуть спостерігатися у сироватці крові цієї дитини?

А. Зменшення IgA, IgM

В. Збільшення IgD, IgE

*С. Змін не буде

Д. Збульшення IgA, IgM

Е. Зменшення IgD, IgE

5. З метою лікування та профілактики інфекційних захворювань використовують головним чином імунні сироватки:

А. Антимікробні

В. Антивірусні

*С. Антитоксичні

Д. Аглютинуючі

Е. Конюговані з флюорохромом (мічені)

6. Після введення в організм вакцин завжди формується імунітет:

А. Пасивний

*В. Активний

С. Переважно гуморальний

Д. Переважно клітинний

Е. Переважно місцевий

7. Крім імунних антитоксичних сироваток для специфічної терапії і профілактики інфекційних захворювань широко використовують:

А. Антимікробні сироватки

*В. Специфічні імуноглобуліни

С. Антибіотики

Д. Специфічні бактеріофаги

Е. Сульфаніламідні препарати

8. Практичне використання імунологічних препаратів (сироваток, антигенів, , діагностикумів, алергенів) з діагностичною метою грунтується головним чином на їх властивості:

А. Молекулярна маса

В. Імуногенність

*С. Специфічність

Д. Протективність

Е. Антигенність

9. Головним методом специфічної терапії дифтерії є використання протидифтерійної антитоксичної сироватки або імуноглобуліну. Механізм лікувальної дії цих препаратів полягає в тому що введені в організм антитіла:

А. Пошкоджують та звязують збудника

В. Стимулюють фагоцитоз

С. Зумовлюють руйнування збудника механізмом апоптозу

*Д. Звязують (нейтралізують) екзотоксини

Е. Зумовлюють лізис клітин збудника

10. Захисна дія створеного післявакцинального імунітету залежить головним чином від:

А. Імуногенної активності вакцини

*В. Наявності протективних антигенів, які містяться у вакцині

С. Шляхів введення вакцини в організм

Д. Типу вакцини (жива, вбита, хімічна та ін).

Е. Вікових особливостей орагнізму

11. Діагностичні антигенні препарати (антигени, діагностикуми, еритроцитарні діагностикуми) використовують з метою діагностики:

*А. Серологічної

В. Бактеріологічної

С. Біологічної

Д. Мікроскопічної

Е. Алергічної

12. Діагностичні імунні антимікробні і противірусні сироватки використовують для визначення:

А. Антитіл в крові хворого



*В. Виду, серотипу збудника

С. Ферментативних властивостей збудника

Д. Імуногенних властивостей збудника

Е. Чутливості збудника до антибіотиків

Технологічна карта заняття

№ п/п

Етапи

Час в хвил

Засоби навчання

Обладнання

Місце проведення

1

Перевірка і корекція підготовки до заняття

10

Усне опитування

Навчальна лабораторія

2

Самостійна робота: вивчення і описування імунологічних препаратів з демонстрації в протоколі

60

1.      Демонстраційні препарати з теми та їх описання.

2.      Календар щеплень.

3.      Пояснення до са-мостійної роботи.

4.      Графи логічної структури з теми.

3

Підсумковий тестовий контроль

25

Збірка тестів

Компютери

Компютер-ний клас

4

Підведення підсумків заняття

25

Навчальна лабораторія

Додаток 1

ПОЯСНЕННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ:

Специфічна профілактика і терапія інфекційних захворювань.

Лікувальні, профілактичні та діагностичні імунологічні препарати.

Принципи використання імунологічних препаратів з діагностичною, лікувальною та профілактичною метою.

Загальна властивість, завдяки якій вони використовуються в медичній практиці

-         специфічність препаратів

Здатність антигенів зєднуватися, реагувати тільки з відповідними (комплементарними) антитілами і утворювати комплекс антиген+антитіло.

Здатність антитіл також реагувати тільки з відповідними (комплементарними) антигенами і утворювати конплекс антиген+антитіло.

Принципи вакцинопрофілактики

Імуногенність

Протективність

Утворення клітин памяті

Функція вакцин

Формування в організмі активного специфічного імунітету

Механізми дії вакцин

По типу гуморальної та клітинної імунної відповіді на введені в організм антигени

АКДП

Абсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина. Вбита вакцина проти кашлюку, дифтерійний та правцевий анатоксини абсорбовані на гідраті окису алюмію для створення депо препарату в місці введення вакцини для поступового антигенного подразнення клітин імунної системи, що сприяє посиленню імунної відповіді.

Механізм лікувальної дії антитоксичної сироватки та специфічних імуноглобулінів, які вводяться в організм

Специфічні антитіла (антитоксини), які містяться в антитоксичній сироватці , або у відповідному імуноглобуліні, звязують, знешкоджують, нейтралізують молекули екзотоксинів в організмі хворого.

Мета використання різних діагностичних сироваток

Діагностичні специфічні сироватки використовують:

1)для визначення антигенних властивостей мікроорганізмів, які виділені при бактеріологічному методі діагностики;

2)для визначення виду збудника в матеріалі від хворого використовується мічені флюорохромом антитіла (сироватка). Проводиться реакція імунофлюоресценції (РІФ) за допомогою люмінісцентного мікроскопу.

Додаток 2.

Графи логічної структури теми:

Специфічна профілактика і терапія інфекційних захворювань.

Лікувальні, профілактичні та діагностичні імунологічні препарати.

Вакцини, які не входять до календаря обовязкових щеплень

TextText

TextTextTextTextTextTextTextTextTextTextTextTextTextTextTextText









Politica de confidentialitate

DISTRIBUIE DOCUMENTUL

Comentarii


Vizualizari: 3578
Importanta: rank

Comenteaza documentul:

Te rugam sa te autentifici sau sa iti faci cont pentru a putea comenta

Creaza cont nou

Termeni si conditii de utilizare | Contact
© SCRIGROUP 2019 . All rights reserved

Distribuie URL

Adauga cod HTML in site