ВИХОВАННЯ І МАТЕРИНСЬКИХ УСТАНОВОК ПАТОЛОГІЄЮ

становлення дитини велике значення має характер виховного впливу батьків, їх ставлення до дитини. Особливого значення це набуває для хворої дитини, оскільки виховні помилки батьків можуть призводити до зявлення та підсилення вторинних особистісних змін у дітей, що певною мірою обмежуватиме доступний ним рівень соціальної адаптації. В звязку зі створенням і вдосконаленням в країнах пострадянського простору системи реабілітації та соціальної адаптації для дітей з обмеженими можливостями здоровя та розвитку збільшується потік досліджень, присвячених особливостям батьківського ставлення до такої дитини, її виховання, а також психологічним характеристикам їх батьків, зокрема, матерів ([2], [3], [5], [6], [7], [8]). Це повідомлення розширює і уточнює нашу попередню публікацію ([2]) як в плані збільшення кількості досліджених, так і введення даних, одержаних з допомогою інших методик. Метою дослідження є встановлення особливостей батьківського ставлення, виховання та установок по відношенню до дітей з неврологічною патологією (зокрема, з ДЦП), які включені в систему медико-соціальної реабілітації. Досліджувалися матері, оскільки більшою частиною саме вони безпосередньо включені в здійснення реабілітаційних заходів по відношенню до їхніх дітей.

З метою дослідження материнських установок був використаний запитальник Вимірювання батьківських установок і реакцій PARI Шефера-Белла. Дослідження ставлення до дитини проводилося за допомогою запитальника батьківського ставлення (ЗБС) Варги-Століна ([4]). Особливості сімейного виховання досліджувалися запитальником АВС Ейдеміллера-Юстицькіса. Дві останні методики виконували тільки матері дітей, старших за 2,5 роки.

Проводилася статистична обробка даних за допомогою пакету SPSS.

*Рівень значимості 0,05,

Установки по відношенню до дитини і до своєї сімейної ролі матерів дітей з неврологічними захворюваннями досліджувалися за допомогою запитальника PARI. Дані порівняння показників між експериментальною та контрольною групами за шкалами цієї методики наведені в таблиці 3.

*Рівень значимості 0,05,

Розрізнення між показниками шкал PARІ між групами матерів дітей з ДЦП та синдромом рухових порушень (СРП) наведені в таблиці 4.

*Рівень значимості 0,05,

Встановлені розрізнення в установках, ставленні, стилях виховання між матерями здорових дітей і дітей з неврологічною патологією. Зокрема, по відношенню до дітей з ДЦП проявляється більш виражене емоційне нехтування, вони інвалідизуються у сприйнятті матерів. Нерідко по відношенню до такої дитини мати відчуває страх втратити її, надмірно її жаліє, відчуває власну провину перед нею. Це призводить до проявлень надмірного опікування такої дитини, недостатності вимог до неї, що, в кінцевому результаті, сприяє формуванню надмірної вимогливості, капризності, пасивної життєвої позиції у дитини. Втім, складнощі порозуміння з дитиною, розвиток якої перебігає з певними особливостями, недостатнє знання про її потреби і можливості веде до ігнорування потреб, перебільшення ресурсів дитини в уявленні матері, і як наслідок надмірній строгості. Те, що дитина нерідко розвивається із затримкою, потребує значної стимуляції з боку дорослого для встановлення емоційного контакту з ним, може призводити до відносної бідності емоційної складової материнського ставлення до дитини, що відображається показником нерозвиненість батьківських почуттів і проявляється в реальній виховній ситуації низьким врахуванням потреб дитини і взагалі недостатньою увагою до неї. Встановлене також розрізнення між групами матерів дітей з ДЦП та з синдромом рухових порушень за окремими показниками, що, на наш погляд, значною мірою зумовлене різницею середнього віку дітей, які складають ці групи.

Варга А. Я. Структура и типы родительского отношения: Автореферат . . . канд. психол. наук: 19.00.01. - М, 1987. 25 с.

Дослідження особливостей материнського ставлення до дітей з органічним ураженням ЦНС // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім.. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. К., 2004. Т. YI, вип. 7. С. 132 138.

Детские церебральные параличи: медико психологические проблемы. Львів: 1999. 144 с.

тесты / Под ред. А. А. Карелина. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. Т. 2. С. 144 - 152.

Психологическое исследование особенностей материнской позиции женщин, дети которых страдают церебральным параличом // Журнал невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1988. - Вып. 9. - С. 109 114.

Особенности материнских установок по отношению к детям с нарушениями в развитии // Вопросы психологии. 2002. - № 6 - С. 15 23.

Тяжелое заболевание ребенка: горестные переживания / / Практична психологія та соціальна робота. 2004. - № 6. - С. 68 75.