ПСИХОЕМОЦІЙНІ РОЗЛАДИ ТА ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ТОКСОПЛАЗМОЗІ

Незважаючи на значні досягнення в розробці теоретичних та прикладних проблем токсоплазмозу за роки, що пройшли від дня встановлення патогенності Toxoplasma gondii для людини (A. Sabin, 1939), залишається ще широке поле для дослідницької діяльності.

При проведенні рентгенологічного дослідження черепа ознаки усередині черепної гіпертензії у хворих хронічним токсоплазмозом виявлені у 15,9 %, кальцифікати - у 24,1%. Найчастіше цисти токсоплазм розташовуються в проекції лімбіко - ретикулярної системі, що знаходить підтвердження при патологоанатомічних дослідженнях. Порушення органної структури й неминучий функціональний дисбаланс приводять до формування ділянок мозку зі зміненою біоелектричною активністю й вогнищ домінантної патологічної їм пульсації з розвитком психоемоційних та диенцефалійних розладів (Darrel O., 1992). Спостережувана у 47-51% хворих ХТ аутоагресія (поява антитіл до уражених токсоплазмами й здорових тканин головного мозку) лежить в основі аутоімуних димієлізованих захворювань ЦНС. Установлено, що органи лімбіко - ретикулярної системи беруть безпосередню участь у формуванні емоцій та виробленню стабільних умовних рефлексів.

Показано, що кисень - незалежні механізми є в значній мірі мікростатичними у відношенні до T. gondii, хоча й не завжди потрібні для нормальних мононуклеарних макрофагів. При цьому у ранній період постфагоцитозу мікробна активність проти токсоплазм є переважно киснезалежною. При інфекціях, що протікають із ураженням ЦНС, спостерігається помітне зниження активності кисеньзалежних механізмів фагоцитозу.

Власенко В. И. До питання про роль реактивної та особистісної тривожності в розвитку психічних розладів // Підсумкова наук. конф. слухачів I факультету: Тези доповідей. Спб.: Вмеда, 1994. - С.17.