Scrigroup - Documente si articole

Username / Parola inexistente      

Home Documente Upload Resurse Alte limbi doc  

CATEGORII DOCUMENTE





BulgaraCeha slovacaCroataEnglezaEstonaFinlandezaFranceza
GermanaItalianaLetonaLituanianaMaghiaraOlandezaPoloneza
SarbaSlovenaSpaniolaSuedezaTurcaUcraineana

БудівництвоЕлектроннийМедицинаОсвітаФінансигеографіяекономіказаконодавство
косметикамаркетингматематикаполітикаправопсихологіярізнийсоціологія
технікауправлінняфізичнийхарчуванняінформаціюісторія

МЕТОД АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТІВ

соціологія

+ Font mai mare | - Font mai mic







DOCUMENTE SIMILARE

Trimite pe Messenger

МЕТОД аналізУ документів

9.1. Поняття документа. Класифікація документів



Аналіз документів відіграє суттєву роль у соціальному пізнанні, що зумовлено їх місцем у суспільному житті.

Документ (лат. documentum свідоцтво) у соціології це спеціально створений людиною п р е д м е т, який призначений для передавання чи зберігання інформації.

У соціально-правовому дослідженні використовуються як документи, що за своїм змістом відбивають обставини, які мають юридичне значення (свідоцтво про народження, рішення: судове, установи тощо), так і документи, які не мають правової сили обставин (особисті листи, щоденники тощо).

Документи класифікуються за низкою підстав.

1. Залежно від способу фіксації інформації.

1.1. Письмові документи (рукописні, друковані), в яких інформація викладена у формі буквеного тексту.

Джерелами цього типу документів для дослідника є нормативний матеріал, державні архіви, архіви підприємств й організацій, преса, наукові публікації, особисті документи, посередня документація (довідники, навчально-педагогічна та художня література).

1.2. Іконографічні документи (картини, кіно-, відео-, фотодокументи, малюнки та ін.).

Фотографії є своєрідними документами про стан різних класів і суспільних верств.

Фотографії, малюнки, картини тощо мають особливу цінність у плані вивчення минулого, тому що є реальним свідоцтвом повсякденного життя людей.

Важливе джерело одержання субєктами правової інформації це телебачення, радіо, кіно. У звязку з цим вивчення системи правової пропаганди неможливе без аналізу можливостей даних засобів масової комунікації.

1.3. Статистичні документи.

Статистичні документи містять дані та судження в кількісній (чисельній) формі, систематизовані та зведені до таблиць, графіків, схем тощо. Статистичні спостереження проводяться постійно і детально фіксують суспільне життя з багатьох сторін протягом тривалого часу.

1.4. Фонетичні документи (магнітофонні записи, грамзаписи).

2. За статусом.

2.1. Офіційні документи, які переважно відбивають суспільні звязки і передають колективну точку зору. Офіційними документами називаються всі документи, що носять службовий характер, тобто в тій чи іншій формі складені, затребувані та затверджені державними або громадськими органами, установами тощо.

2.2. Неофіційні документи. До них належать ділові записи, пропозиції та проекти рішень, листи, автобіографії, заяви, виступи, особисті нотатки тощо.

3. Залежно від джерела інформації.

3.1. Первинні.

3.2. Вторинні.

У першому випадку мова йде про опис конкретних ситуацій, про висвітлення діяльності окремих осіб, органів.

Вторинна інформація має більш узагальнений, аналітичний характер, у ній, як правило, відображені більш глибокі соціальні звязки.

4. За своїми функціональними особливостями.

4.1. Інформаційні.

4.2. Регулятивні.

4.3. Комунікативні.

4.4. Культурно-виховні.

Звичайно при цьому скоріше підкреслюється основна, провідна спрямованість документа, однак частіше всього він виконує водночас кілька функцій.

5. За цільовим призначенням.

5.1. Документи, які створені незалежно від дослідника. До них належать усі документи, існування яких ні прямо, ні опосередковано не обумовлено технікою проведення соціологічного дослідження: офіційні документи, які повязані з темою дослідження; статистичні відомості; матеріали преси; особисте листування тощо.

5.2. Документи цільові, тобто ті, які підготовлені згідно з програмою, завданнями соціологічного дослідження. Ця група документів включає в себе: відповіді на відкриті запитання анкети та тексти інтервю; записи спостережень, які відображають поведінку респондентів; довідки офіційних і громадських організацій, які виконані за їх ініціативою на замовлення дослідників; статистичну інформацію, яка отримана, узагальнена й орієнтована на певне соціологічне дослідження.

Цільовим документом може бути автобіографія. На думку соціологів, автобіографії відбивають соціальні ситуації у їх черговості та звязку, дають картину психічного образу автора, нарешті, показують його в тому контексті соціального середовища, в якому він діє.

Подібні документи можуть бути корисні при вивченні правосвідомості правопорушника, ролі мікросередовища в формуванні антисуспільної спрямованості особистості.

Орієнтація на ті чи інші типи документів може бути обумовлена сукупністю проблем дослідження, як його загальною метою, так і вузькою задачею усвідомлення місця і ролі документа в загальній програмі дослідження.



Загалом треба зазначити, що класифікація не повинна бути самоціллю. Вона тільки допомагає досліднику, особливо на початкових етапах, визначитися у великій кількості документів, вибрати саме ті джерела, які відповідають темі й обсягу дослідження.

9.2. Традиційний метод аналізу документів

Т р а д и ц і й н и й (к л а с и ч н и й) метод аналізу це сукупність операцій, які дозволяють інтерпретувати текст залежно від поставлених дослідником цілей. В традиційному аналізі розрізнюють зовнішній і внутрішній.

Зовнішній аналіз аналіз історичного контексту документа, тобто аналіз контексту документа у власному розумінні цього слова і всіх обставин, які супроводжували появу документа. Мета цього аналізу встановити вид документа, форму, місце та час його появи, автора, ініціатора, мету його створення, його надійність та достовірність, який його контекст.

У соціологічних дослідженнях права зовнішній аналіз документів не відіграє помітної ролі, тому що для значної кількості документів (нормативні акти, судові справи, статистичні звіти, узагальнення правозастосовчої практики тощо) їх істинність не викликає сумніву.

Внутрішній аналіз це дослідження змісту документа. При цьому перш за все визначається повнота інформації, а також її вірогідність.

Наприклад, при вивченні стану злочинності статистичні дані за окремими складами злочинів будуть неповними через неурахування прихованої (латентної) злочинності.

Вивчення документа це аналіз його змісту в контексті теоретичних завдань дослідження. Тому необхідно підготувати схему аналізу та визначити текстові індикатори ключових понять концепції дослідження.

Можна запропонувати приблизний перелік ознак, що характеризують процес аналізу, зміст документів і результати аналізу, які реєструються у протоколі.

1. Елементи зовнішнього аналізу.

Документ. Що він собою уявляє? Який його вид, статус, форма, істинність? Чи необхідні спеціальні методи для аналізу?

Автор. Хто він? Його компетентність? Що спонукало до створення документа? Які цілі переслідував? Які інші документи цього типу створив або у створенні яких брав участь?

Умови тієї сфери, до якої належить документ, до його створення, після створення. Як він узгоджується з подіями, умовами, іншими аналогічними документами? Яку суспільну дію мав? Чи є згадування про нього в інших документах? В яких саме?

Зміст документа (загальна оцінка). Яка тема (проблема) висвітлюється? Про кого і про які дії йде мова в його тексті? (Аналіз змісту дій, що описані, може бути проведений за схемою спостереження). Який тип, жанр викладення (доказу) використовується? Які види фактичних даних (обєктивних й оціночних) наводяться? Наскільки зміст відповідає початковому задуму?

Достовірність інформації, яка міститься в документі. Наскільки інформація відповідає реальності, що описується? Чи є підтвердження або спростування з інших джерел? Якого роду інформація в ньому більш достовірна, яка менш?

Функція документа в дослідженні. Наскільки документальні відомості відповідають цілям дослідження? Наскільки повна, достовірна, надійна для цих цілей інформація? Чи є необхідність її використання, залучення інших документальних джерел та яких саме?

2. Загальна характеристика змісту.

Що? На що хоче звернути увагу комунікатор у повідомленні?

Кому передає повідомлення?

Як воно побудовано?

Хто його передає?

Чому може бути потрібне повідомлення реципієнту?

Чи ефективно впливає повідомлення на реципієнта?

Значно підвищують обєктивність у розумінні документів спеціалізовані наукові методи аналізу. Наприклад, метод юридичного тлумачення закону, який являє собою сукупність певних правил; спеціалізовані логіко-семантичні методи аналізу юридичної мови та ін.

В юридичній науці використовується широке коло спеціальних методів. Так, метод юридичного тлумачення закону є сукупністю правил, дотримання яких інтерпретує текстову інформацію в суворій системі юридичних понять і категорій.

Метод тлумачення закону спрямований не тільки на виявлення юридичних ознак норми. Через те, що є багато понять, які утворюють норми, відбивають суспільні явища, виникає завдання визначення соціального змісту закону. Це досягається за допомогою прийомів соціологічного тлумачення норми, що є невідємним компонентом методу юридичного тлумачення. Однак не можна не відзначити і тих труднощів, з якими ще стикаються дослідники при аналізі змісту норми, зокрема при встановленні її конкретних соціальних цілей.




Справа в тому, що будь-який документ створюють з особливою метою, яка часто не збігається з цілями дослідження. Інтерпретація тексту в ході будь-якого традиційного аналізу дозволяє проникнути в сутність документа й виявити все, що цікавить дослідника, глибинні замисли та мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту, в який створювався документ, тощо.

Традиційні методи мають одну велику ваду, яка може звести нанівець усю працю дослідника в очах людей з іншими поглядами й підходами до проблеми, що розглядається. Це субєктивізм класичних методів аналізу. Дійсно, тут інтерпретація документа (документів) повністю залежить від тих настанов, з якими дослідник підходить до опрацювання матеріалу.

Тому в дослідженнях традиційними методами, які роблять різні вчені з тією самою метою, на базі тих самих документів, висновки бувають доволі різні, іноді навіть протилежні. Проте в традиційних методах є й багато корисного. Їх можна використовувати на матеріалах одного чи кількох документів. При застосуванні традиційних методів аналізу, що не менш важливо, не втрачаються особливі риси, оригінальність документа.

До цього часу мова йшла про традиційний (класичний) аналіз документів, під яким розуміють усе різноманіття розумових операцій, які спрямовані на інтерпретацію документа.

9.3. Формалізований метод аналізу документів

Прагнення позбавитися можливої субєктивності традиційного аналізу, а також потреба у вимірюванні соціальних ознак викликали інший тип аналізу формалізованого (кількісного) або контентаналізу.

Історично цей метод так само, як і сам термін, виник у практиці американської журналістики, де він був початково застосований у дослідженні специфічного виду документів, матеріалів преси. Пізніше метод був використаний американським соціологом Г. Лассуелом у дослідженнях пропаганди. Його сутність полягає в зясуванні змістових одиниць, які можна однозначно фіксувати та перекладати в кількісні показники за допомогою одиниць обчислювання.

Змістові одиниці визначаються згідно з концепцією дослідження. Вони повинні відображати провідну ідею тексту. Індикаторами одиниць можуть бути окремі поняття, теми, події, імена людей. Кількісна оцінка здійснюється за допомогою одиниць обчислювання, які використовують частоту зявлення ознак у тексті, обсяг тексту, який містить одиницю.

Контент-аналіз це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується обєктивністю висновків, суворістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, які виявляють чи, навпаки, приховують у документах, так і внутрішні закономірності самого обєкта дослідження.

За допомогою контент-аналізу можна встановити не тільки частоту появи тієї чи іншої категорії, а й її присутність у досліджуваному тексті. Отже, у контент-аналізі якісним є не тільки момент вибору категорій та одиниць дослідження, а й весь процес аналізу.

Техніку контент-аналізу можна звести до декількох послідовних дій:

1) виділення одиниць аналізу,

2) відшукування одиниць індикаторів у тексті,

3) статистична обробка.

1.  Виділення одиниць аналізу.

Одиниця аналізу, що виділена, повинна бути смисловою, тобто необхідно виявити, в яких проявах тексту є певне смислове навантаження. Вона не обовязково реалізується в одному слові (терміні), а може виявлятися в деяких стійких словосполученнях, може взагалі не бути присутньою в явному термінологічному одяганні, але бути захованою під заголовком абзацу, розділу тощо.

2.  Відшукування індикаторів одиниць, що вибрані, у тексті.

Оскільки один і той же смисловий елемент змісту документа може бути виражений у різній словесній формі, необхідно відшукати в тексті всі можливі форми відбиття смислової одиниці. У тексті виявляються ознаки, або індикатори цієї смислової одиниці, так, як вони подаються мовою документа. Набір цих індикаторів може бути різноманітний: певні терміни, власні імена і будь-які стійкі словосполучення, які виражають деяку конкретну тему, найменування географічних місць або історичних подій.



3. Статистична обробка.

Вона полягає в підрахунку частоти вживання певного поняття (при умові обліку виділених індикаторів) або в установленні пропорцій між різними групами індикаторів. Характер і напрям цих підрахунків визначаються цілями і завданнями дослідження, вони залежать від того, що необхідно досліднику знати про документ, який вивчається.

Кількісні й якісні сторони контент-аналізу доповнюють одна одну. Кількісний підрахунок дозволяє зробити обєктивні висновки щодо спрямованості матеріалів за кількістю вживань одиниць аналізу в досліджуваних текстах. При якісному аналізі можна до того ж виявити, чи зустрічається взагалі та в якому контексті певна важлива оригінальна категорія.

Контент-аналіз використовується тоді, коли потрібна максимальна точність і є великий обсяг несистематизованого матеріалу та ін.

Обмеженість формалізованого аналізу полягає в тому, що не всю різноманітність змісту документа можливо виміряти за допомогою кількісних показників.

Традиційний та формалізований аналіз доповнюють і компенсують недоліки один одного.

9.4. Переваги й недоліки методів аналізу документів

Способи і можливості використання аналізу документів виразно виявляють переваги й недоліки цього методу збирання інформації, роль якого, на жаль, декілька недооцінюється.

За допомогою аналізу суспільних й особистих документів одержують інформацію відносно обєктивних і субєктивних умов соціальних явищ, які зовсім або частково не піддаються визначенню іншими методами; він заповнює важливу прогалину в інформації і дає додаткові або доповнюючи відомості.

При комбінованому застосуванні з іншими методами збирання інформації у соціологічних дослідженнях даний метод дозволяє провести точне зіставлення між обєктивними умовами та субєктивними настановами й видами поведінки однієї й тієї ж сфери соціального життя, сприяючи обєктивуванню субєктивних соціальних обставин.

За допомогою аналізу документів і зіставлення даних, які стосуються одних і тих же явищ, можна визначити напрям розвитку як обєктивних, так і субєктивних умов. Крім того, аналіз документів дозволяє одержувати певну інформацію значно більш ефективним способом, ніж доступно іншим методам соціологічного дослідження.

Правда, поряд із цими важливими перевагами існують і недоліки, які не можна недооцінювати. У документах зафіксовані соціальні явища й ознаки минулого відрізку часу. Вони можуть уже не узгоджуватися з сучасним станом і змінами, що відбулись. Усі поточні відносини й звязки не охоплюються безпосередньо. Одержані соціальні дані повинні бути віднесені лише до того періоду часу, коли вони збиралися.

Документи насамперед статистичні мають значний ступінь абстрактності. Викладені в них обставини абстрагуються від багатьох подій, прикмет, ознак, умов і явищ, які супроводжували даний процес. Це призводить до суттєвих утрат інформації про сукупність звязків, які обумовлені, та про відповідний ним фон.

Завжди необхідна нова класифікація перетворення й оцінки документів в аспекті специфічного соціологічного дослідження.

Дані, які містяться в документах, втілюють у собі результати людської діяльності або соціальної поведінки, записані заднім числом. Вони мало або зовсім нічого не говорять про самий процес діяльності або поведінку. Про хід і механізм останніх можна тільки припускати.

Лише неофіційні, особисті документи (наприклад, щоденники) дають кілька більше пояснюючого матеріалу, хоча торкаються лише даної особи або групи. Для одержання надійних висловлювань про процес і умови його протікання обовязкове застосування інших методів.

Неофіційні, особисті документи мають ряд недоліків, які слід брати до уваги:

мала обєктивність, завжди субєктивно забарвлене відображення реальних даних;

неправомірні узагальнення;

оптимістична фальсифікація тим більша, чим триваліше відрізок часу між подією, що описується, та її відображенням;

        вплив на викладення афектів і емоцій, які ситуативно обумовлені;

        самообман у відношенні мотивів та імпульсів власної поведінки.

Переоцінка аналізу документів як єдиного або важливішого обєктивного методу одержання даних також неприпустима, як і дискваліфікація його як методу, який дає лише виключно дані, що субєктивно викривлені.








Politica de confidentialitate

DISTRIBUIE DOCUMENTUL

Comentarii


Vizualizari: 3438
Importanta: rank

Comenteaza documentul:

Te rugam sa te autentifici sau sa iti faci cont pentru a putea comenta

Creaza cont nou

Termeni si conditii de utilizare | Contact
© SCRIGROUP 2019 . All rights reserved

Distribuie URL

Adauga cod HTML in site