ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОМИСЛИТЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ШКОЛИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ТВМ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ

дослідженнях Л.С. Виготського, П.Я.Гальперіна, Д.Б.Ельконіна, Н.О.Менчинської та інших вчених.

у вітчизняній дефектології (К.В. Комаров, С.М. Шаховська, Т.П. Безсонова та інші). Разом з тим, оцінки і якісні характеристики

У відповідності з метою нашого дослідження, завданням експерименту було вивчення особливостей розвитку граматичних узагальнень в учнів з ТВМ в умовах традиційного навчання на уроках української мови.

V

Дані експерименту свідчать про те, що учні V класу з ТВМ все ще слабо диференціюють слова відомих їм граматичних категорій. Відомо, що справжнім засобом класифікації є використання формально-граматичних ознак, але ця система учнями майже не використовується. При диференціації частин мови спостерігаються змішування слів цих розрядів. Є тенденція неграматичного підходу до мовних явищ. Абстрагування і узагальнення проходить в учнів з тяжкими вадами мовлення в області лексичних значень.

Можна зробити висновок, що в учнів V класу на протязі навчання не сформувались уміння ставити морфологічні питання або саме формування відбувалось нераціонально. У початкових класах дітям не прищеплювались ті початкові навички дій з мовою, завдяки яким у ній можна відкрити і зафіксувати справжній предмет граматики відношення форми і значення.

при класифікації різних частин мови керуватися лише граматичними ознаками.