Мета розділу: розкрити сутність, значення і зміст менеджменту персоналу; висвітлити найважливіші методологічні питання, мету і завдання навчальної дисципліни, навести тлумачення ключових понять.

від інших своїм обєктом, предметом, методами та інструментарієм дослідження. Просування дослідника шляхом пізнання істини, результативність його діяльності вирішальною мірою залежать від того, які методи він узяв на озброєння. Звичайно, якщо методи адекватні досліджуваній проблематиці це ще не гарантує успіху, але збільшує шанси дослідника вийти на позитивний результат. Коли ж методи обрані помилково, то марно чекати успіху.

є методика, тобто конкретизація методу у формі інструкцій, правил, технічних прийомів, послідовності дій.

можливі й комбінації.

векторів розвитку менеджменту персоналу діяли синхронно, обмінювались взаємнокорисною інформацією, спільно обговорювали досягнення і проблеми.

вітчизняного виробництва.

,

Д сукупний доход, одержаний від реалізації товарів та послуг;

В сукупні витрати на виробництво.

виконання закріплених положенням про структурний підрозділ завдань. По друге, функціональні служби згідно з чинним поділом праці готують важливу інформацію для прийняття управлінських рішень простих і складних, оперативних, тактичних і стратегічних.

ціле субстрат (субстанція) як основа спільності або подібності однорідних явищ. Наприклад, для різних видів і сортів хліба спільною основою, головним субстратом є борошно; для чоловічих костюмів різних розмірів, фасонів та кольорів субстратом є тканина.

планів або їхніх складових спричиняють порушення ритму виробництва, зайві втрати робочого часу та інших ресурсів, погіршення якості продукції та послуг тощо.

місць і службових приміщень субєктів менеджменту персоналу; нормативно - правове забезпечення; інформація, інформаційні системи і технології в управлінні.

наукової дискусії, результати якої поки дуже суперечливі [1, с. 307].

забезпечення виживання і розвитку. Оскільки головним виробничим ресурсом, який забезпечує поточну діяльність і розвиток організації, є її трудовий колектив, персонал, то стратегію менеджменту персоналу доцільно розглядати як центральну функціональну стратегію.

Розподіл завдань закріплюється за виконавцями у внутрішніх організаційних документах положеннях про структурні підрозділи та посадових інструкціях. Розподіл завдань, регламентація обовязків виконавчих структур мають доповнюватись обліком досягнень у галузі менеджменту персоналу, періодичною звітністю виконавців та стрункою системою контролю.

Для навчальної дисципліни Менеджмент персоналу, так само, як і для процесу, який вона вивчає, обєктом є складна сукупність, що включає організацію як ціле, структурні підрозділи, персонал у цілому і кожного працівника зокрема.

Згідно з навчальним планом підготовки магістрів спеціальності - 8.050109 Управління трудовими ресурсами (магістерська програма Менеджмент персоналу) дана дисципліна викладається у 9-ому семестрі одночасно з дисциплінами:

Теоретичні знання і вміння, набуті при вивченні названих та інших суміжних дисциплін, забезпечують випускникам університету достатні умови для успішної професійної діяльності за фахом на первинних посадах і подальшого професійно кваліфікаційного зростання.

До числа актуальних проблем менеджменту персоналу, які потребують постійного науково методичного супроводження належать зокрема:

Слово персонал походить від латинського - persona підставі індивідуальних трудових договорів, та зайняті суспільно корисною діяльністю.

3) Особливості будови чого-небудь, структура. (Приклад: Від вищих кліткових рослин водорості відрізняються простішою організацією).

У менеджменті персоналу обєктом вивчення є організація в другому значенні цього слова, тобто як соціальний інститут у всіх його проявах, але переважно у сфері економіки.

свою діяльність вона здійснює самостійно, розраховує на власні можливості, на потенціал своїх керівників, на ініціативну, творчу працю кожного працівника.

особовий склад організації, що включає всіх найманих працівників, а також працюючих акціонерів і власників [4, с. 50].

Багатьом організаціям не лише в Україні, а й у світі, бракує висококваліфікованих, ініціативних, з творчим потенціалом працівників незалежно від посадових рівнів, але у першу чергу менеджерів зі стратегічним мисленням і вмінням ефективно вирішувати тактичні завдання.

Управление персоналом в условиях социальной рыночной экономики. Под научной ред. Р. Марра и Г. Шмидта. М., МГУ, 1997.